Лабораторна робота № 6
Тема роботи: Засоби збереження соціальних закладок. Робота з хмарою тегів. Створення віртуальної інтерактивної дошки.
Мета виконання: ознайомитись із основними поняттями та характеристикою основних етапів систематизації інформації; проаналізувати та визначити методику систематизації матеріалів та Інтернет-ресурсів наукових досліджень засобами систем збереження посилань; навчитись візуально представляти списки основних категорій за тематикою наукових досліджень з використанням мережевих ресурсів; вдосконалити навички впорядкування та систематизації контенту наукових досліджень за допомогою віртуальних інтерактивних дошок.
Обладнання та методичне забезпечення: персональні комп’ютери, онлайн-ресурси для організації та налагодження спільної науково-дослідної роботи, роздатковий дидактичний матеріал, скрінкасти.
Виконання завдань
Завдання 1. В обраній самостійно або запропонованій викладачем системі збереження нотаток (посилань, закладок) виконати завдання (https://keep.google.com/):
Нотатки
Завдання 2. В онлайн-ресурсі https://wordart.com створити інтерактивну хмару слів:
Створити інтерактивну хмару слів, яка складається з прізвищ відомих науковців, роботи яких присвячені тематиці вашої магістерської роботи (див. приклад 2). Дотриматись вимог відповідно до п.1. Кожне прізвище – гіперпосилання на статтю науковця.
Режим доступу:
Режим доступу: https://padlet.com/nedzelenkoyulia/padlet-bzqhnzy9uqjhnded.
Відповіді на контрольні питання
1. Що розуміють під поняттям «систематизація інформації»?
Систематизація інформації – один з важливіших етапів технологічного процесу опрацювання джерел інформації. Це складний інтелектуальний процес, від якого, зрештою, залежить ефективність довідково-бібліографічного, інформаційного та наукового супроводження дослідження.
2. Кого називають систематизатором?
Систематизатор – це людина, яка систематизує що-небудь
3. Охарактеризувати діяльність систематизатора.
У процесі роботи систематизатор аналізує зміст джерела інформації з метою детального його розкриття і виявлення у ньому найголовніших, з наукової точки зору, аспектів.
4. Охарактеризувати основні етапи систематизації.
Перший етап почався в далекій давнині й завершився до початку ХХ ст. Це етап виникнення й розвитку системних ідей, які складалися в практичній і пізнавальній діяльності людей, шліфувалися філософією, носили розрізнений характер. Виникали й оформлялися окремі ідеї й поняття. Нерідко вони являли собою спонтанні інтуїтивні відкриття тих або інших видатних учених, філософів і мислителів.
Другий етап розгортається з початку минулого століття до його середини, коли відбувається теоретизація системних ідей, формування перших системних теорій, широке поширення системності в усі галузі знання, освоєння їхніми системними ідеями. Системність перетворюється в наукове знання про системи, оформляється як інструмент пізнавальної діяльності.
Третій етап характеризується тим, що відбувається перетворення системності в метод наукових досліджень, аналітичної діяльності. Він розгортається із другої половини 50-х років і збігається з початком науково-технічної революції, що максимально використовувала процес систематизації для наукових відкриттів, здійснення технологічних розробок. Системність до кінця ХХ ст. стає загальним світоглядом, що використовують фахівці всіх галузей.
5. Що розуміють під поняттям «засоби збереження соціальних закладок»?
6. Скласти порівняльну характеристику між закладками в браузерах та онлайн-ресурсах.
Закладка – це обране, корисне Інтернет-посилання на веб-сайт, статтю або файл в мережі Інтернет, яке зберігається в браузері. Принцип соціальних закладок подібний до закладок у браузері – зберігає посилання на адреси корисних сайтів, тільки не у браузері, а на спеціальному онлайн-ресурсі, який надає такі послуги.
7. Для чого використовуються теги (мітки) у системах збереження посилань?
Теги є основною системою навігації на сайтах, контент яких створюється безпосередньо користувачами. Тому, для організації на сайті ефективного пошуку дуже важливо надати закладкам правильні теги (мітки), які необхідно формулювати таким чином, щоб вони чітко описували тематику сайта, який додається до закладок. По можливості, варто підібрати декілька тегів, оскільки таку закладку буде простіше знайти в мережі Інтернет.
8. Якою є максимальна кількість тегів (міток) у системах збереження посилань?
Загальна кількість тегів для однієї закладки не обмежена.
9. Охарактеризувати сервіси для створення соціальних закладок.
Делішес (Del.icio.us), засоби для збереження посилань на Веб-сторінки, що регулярно відвідуються учасниками мережі. Такий засіб надається і звичайним браузером, за допомогою якого користувач переглядає Інтернет-ресурси, однак нові соціальні засоби збереження закладок мають принципові відмінності, а саме:
− посилання можна додавати з будь-якого комп’ютера, підключеного до Інтернет;
− посилання будуть доступні з будь-якого комп’ютера, підключеного до Інтернет;
− кожна закладка має бути позначена одним або декількома тегами (мітками-категоріями). Користувачеві пропонується вибрати один або декілька тегів до кожної закладки, які будуть описувати її зміст. Якщо закладка вже є в когось в колекції, то вам одразу буде запропоновано прийняти вже вказані теги.
Сервіс Pinboard відрізняється від інших своєю аскетичність в плані дизайну. Але з функціоналом, навпаки, все добре – Pinboard вміє зберігати закладки, тегувати їх, розгортає скорочені посилання до прийнятого в мережі вигляду та багато іншого. У вигляді закладок можна також зберегти архів всіх повідомлень з твітера. Щоправда, сервіс все-таки має один недолік: для того, щоб почати ним користуватися, доведеться заплатити $9 одноразово.
Система збереження посилань Diigo може зберігати закладки на обрані вами сторінки, тегувати їх, налаштовувати рівні приватності, автоматично постити закладки до вашого блогу за графіком, та багато іншого. Сервіс підтримує прямий імпорт букмарків з Delicious. Серед преміум-функцій – повнотекстовий пошук за вашими закладкам, а також збереження копій закладок. Власники смартфонів Android та iPhone будуть раді додаткам Diigo.
Сервіс Evernote – це значно більше, ніж просто сервіс для зберігання закладок, однак і з цією роботою він справляється чудово. Імпортувати закладки з Delicious можна просто перетягнувши збережений HTML-файл в Evernote. Сервіс дозволяє зберігати не лише закладки, а й різноманітний вебконтент – тексти або фото – та синхронізує це все між різними ПК або мобільними пристроями.
Система збереження посилань Historious є досить простим в управлінні та візуальним на вигляд агрегатором закладок в онлайн. Сервіс підтримує теги, повно-текстовий пошук по закладкам, кешовані версії збережених сторінок, а також соціальні функції. Безкоштовний акаунт передбачає лише 300 збережених сайтів, але є можливість придбати пакет преміум – $20 одноразово або $3 щомісяця.
Mister Wong – ще один простий сервіс для збереження закладок. Один з найстаріших сайтів подібного типу. Підтримує імпорт не лише з Delicious, а й з Twitter та популярних браузерів. Доступний на шести мовах, і, що важливо, безкоштовний.
10. Які особливості систем збереження посилань Вам відомі?
1. Соціальні закладки зберігаються не на жорсткому диску, а на сервірі в мережі Інтернет.
2. Доступ до посилань здійснюється з будь - якого ПК, що приєднаний до мережі Інтернет.
3. Кожна закладка повинна бути позначена одним або декількома тегами або мітками-категоріями.
4. Існує можливість обміну закладками з іншими користувачами.
5. Пошук здійснюється за ключовими словами, мітками в тематичних групах.
11. З якою метою можуть бути використані системи збереження посилань в науково-дослідній роботі?
Отже, системи збереження посилань можуть бути використані в науково-дослідній роботі таким чином:
– джерело навчальних та наукових матеріалів;
– сховище посилань на корисні Інтернет-ресурси;
– створення спільнот за темами та інтересами;
– засіб для систематизації інформаційних ресурсів;
– система пошуку ресурсів;
– середовище для дослідницької діяльності тощо.
12. Що розуміють під поняттям «хмара тегів»?
Хмара слів (хмара тегів) – це візуальне відтворення списку слів, категорій, міток чи ярликів на єдиному спільному зображенні. За допомогою хмар слів можна візуалізувати інформацію у більш наочний спосіб, що сприяє швидкому її запам'ятовуванню.
13. Які напрямки використання хмар слів в освіті та науці Вам відомі?
Існують різні напрямки використання хмар тегів в освіті та науці:
– як дидактичний чи методичний матеріал (в електронному або друкованому вигляді);
– для представлення інформації про себе або про будь-яку людину (в портфоліо, при узагальненні досвіду, на презентаціях, на сайті та/або в блозі);
– для створення яскравих продуктів (листівок, інформаційно-рекламних буклетів, бюлетнів, презентацій тощо);
– для акцентування уваги на важливих датах, подіях, ключових моментах (при узагальненні досвіду, аналітичних матеріалах, презентаціях тощо);
– як візуалізацію критеріїв оцінювання;
– для представлення результатів опитування або обговорення тощо.
14. Охарактеризувати онлайн-ресурси для створення хмар слів.
Хмару тегів можна легко згенерувати власноруч з використанням спеціалізованих онлайн-ресурсів. Найбільш поширені і популярні серед них наступні:
1. WordArt.com дозволяє створити хмару слів з тексту, введеного користувачем або з web-сторінки за вказаним посиланням. Хмара може мати різну форму і кольорове рішення. Кожне слово хмари являє собою гіперпосилання для пошуку у Google. Сервіс підтримує кирилицю. Створеною хмарою можна поділитися, використовуючи посилання, а також можна отримати код для вбудовування хмари на сторінки сайтів, блогів. Сервіс дозволяє зберегти хмару слів не тільки як растрове зображення, але і як векторне.
2. Wordle.net призначений для генерації хмари слів з тексту. В хмарі виділяються великим кеглем слова, які найчастіше зустрічаються у вихідному тексті. Є можливість налаштування хмари – використовувати різні шрифти, макети і схеми кольорів. У сфері освіти цей сервіс можна використовувати для підведення підсумків опитувань, ігор, заходів. Можна обробити текст і визначити частоту зустрічі того чи іншого слова. Створені зображення можна зберегти в галереї Wordle, зберегти як графічний об’єкт на жорсткому диску комп’ютера, роздрукувати на принтері. Також можна додати посилання на хмару на свій сайт, блог або поділитися ним з друзями.
3. Tagxedo-Creator. Створену у сервісі хмару можна представити в будь-якому вигляді, наприклад, пташки, квітки або карти країни. Є можливість зміни кольору, розміру, положення, форми, фону та відстані між словами. Зрозумілий інтерфейс. Кожне слово в хмарі при наведенні на нього курсору, також як і у WordArt, виділяється і представляється як гіперпосилання. Є можливість збереження у вигляді зображення.
4. Wordclouds.com – безкоштовний онлайн генератор хмари слів. Сервіс дозволяє вставляти текст, завантажувати документ або відкрити посилання з інтернету, щоб автоматично створити хмару слів або тегів. Є можливість налаштування за формами, темами, кольорами і шрифтами. У будь-який момент можна відредагувати перелік слів та відстань між ними. Після вдалого результату можна зберегти зображення або поділитися ним в мережі.
5. Word It Out – один з найпростіших сервісів, який дозволяє робити хмари слів введеного тексту або посилання. У налаштуваннях можна змінити шрифт, кольори слів і фону. Зручною є кнопка випадкових налаштувань, за допомогою якої можна генерувати різні варіанти. Перевагою сервісу є коректне відображення кириличних шрифтів. Після створення хмари її можна завантажити у вигляді зображення або поділитися за допомогою посилання.
15. З якою метою в науково-дослідній роботі можуть застосовуватись віртуальні інтерактивні дошки?
Віртуальна інтерактивна дошка (онлайн-дошка, електронна дошка, стіна, whiteboard-проект) виступає як інструмент, за допомогою якого можна підсилити зацікавленість і активність студентів, поліпшити ефективність науково-дослідної роботи, як під час навчання, так і поза ним, організувати спільну науково-дослідну діяльність. Віртуальна інтерактивна дошка (онлайн-дошка, електронна дошка, стіна, whiteboard-проект) – це мережевий соціальний ресурс, призначений для організації спільної роботи зі створення й редагування зображень і документів, спілкування в реальному часі. Це сучасний засіб для візуалізації, завдяки якому можливе поєднання тексту, графічних зображень, ментальних карт, хмар тегів, презентацій, схем, відео- й аудіоматеріалу на одному майданчику.
16. На які чотири основні групи відповідно до особливостей використання в освіті та науці поділені віртуальні інтерактивні дошки?
Відповідно до особливостей використання в освіті та науці, їх умовно можна поділити на чотири основні групи:
– дошки для створення інтерактивних плакатів, електронних публікацій тощо;
– дошки для малювання;
– дошки для зберігання нотаток;
– дошки для організації спільної науково-дослідної роботи із різноманітним контентом та можливістю спільного його редагування.
17. Охарактеризувати п’ять онлайн-ресурсів для створення віртуальних інтерактивних дошок для організації спільної науково-дослідної діяльності?
Educreations (http://educreations.com/) – онлайн-сервіс, який є безкоштовним додатком для планшетів iPad. На початку роботи необхідна обов’язкова реєстрація, під час якої зазначається ким є учасник навчального процесу (учнем чи вчителем). Є можливість завантажувати зображення й «малювання від руки» олівцем (5 кольорів). Матеріал розміщено на декількох дошках, що розташовуються послідовно як слайди; перехід між ними відбувається за допомогою кнопок: Наступний / Попередній. Хибним є те, що не зрозумілий процес збереження створеної дошки для подальшого редагування.
Lino it (http://linoit.com/) – універсальний онлайн-сервіс для роботи з нотатками-стікерами. На віртуальну дошку можна додавати зображення, відео, текстові файли. Створені стікери можна переміщувати, обертати, а також фіксувати їх положення. Є наявність інструментів для додавання дати, редагування й видалення постів. У кожного стікера є номер. Увесь матеріал розміщено на одній сторінці. Є можливість створювати групи, переглядати дошки інших користувачів.
Popplet (http://popplet.com/). Сервіс призначений для створення й наповнення контентом дошки з можливістю спільного редагування. Цим сервісом можна створювати стіни з мультимедійним контентом (відео, текст, фото, графіка). Надається можливість розміщувати роботи на сторінках сайтів, блогів, у соціальних мережах Facebook та Twitter. Готову роботу можна зберегти на комп'ютері у форматі графічного файла або PDFдокумента. Мультимедійні елементи можна довантажити зі свого комп'ютера або з відомих інтернет-сервісів.
Padlet (http://ru.padlet.com/). Зручний, легкий у роботі сервіс, завдяки чому є можливість оформити дошку й наповнити її даними, організувати спільний доступ користувачів до неї, експортувати її в різні формати, розмістити в соціальних мережах. На віртуальну дошку можна додавати графічні, текстові та мультимедійні (відео або презентації) файли, посилання на веб-сторінки, нотатки, знімки з веб-камери. Це може бути індивідуальна дошка, модерована дошка з кількома учасниками, які будуть заповнювати її інформацією або доступний для читання й редагування будь-яким користувачем майданчик для обміну інформацією. Сервіс не обмежує користувача в кількості створюваних сторінок. Рadlet працює на всіх пристроях: мобільних, планшетах, нетбуках. Можна налаштувати функцію редагування стіни іншим користувачам, дозволити повний доступ, поставити пароль або запросити користувачів по email.
Realtimeboard (http://realtimeboard.com/ru/). Онлайн-дошка, де можна занотовувати думки, додавати скетчі, зображення та зберігати все у «хмарі».
Сервіс підключається до Google Drive, тобто всі створені в ньому документи з легкістю можна розмістити в потрібних теках, щоб забезпечити до них доступ. Надається можливість віддалено працювати з документом одночасно декільком особам. Можна зберігати результати роботи в RealtimeBoard як зображення або PDF-файли.
Twiddla (http://twiddla.com/). Онлайн-сервіс для спільної роботи. Віртуальна інтерактивна дошка має інтуїтивний інтерфейс, є можливість створення декількох аркушів. У робочій зоні можна розміщати текст, ілюстрації, математичні формули, вбудовувати документи, віджети й HTMLкод, спілкуватись у чаті, зокрема й звуковому. Багатий візуальний матеріал дає перевагу над іншими продуктами й засобами навчання, тому що можна користуватися яскравими анімаціями явищ і процесів. Є можливість спільного перегляду веб-сайтів у режимі онлайн. На дошці можна роботи свої позначки, які бачитимуть інші користувачі – учасники спільної роботи у Twiddla. У безкоштовному режимі, за якого не потрібна реєстрація, немає можливості завантажувати на дошку декілька об’єктів одночасно, виокремлювати та переміщувати вбудовані об’єкти, зафарбовувати створювані фігури, скасовувати дії, немає функції збереження створених дощок. Звернемо увагу, що без реєстрації з дошкою можна працювати лише 30 днів.
18. Які напрямки застосування віртуальних інтерактивних дошок Вам відомі?
Основні напрямки застосування віртуальних інтерактивних дошок в освіті та науці:
– ефективне та динамічне представлення різноформатного навчального/наукового контенту;
– організація колективної роботи на одному майданчику як в аудиторії, так і на відстані, що сприяє розвитку особистих і соціальних навичок;
– багаторазове використання власних розроблених матеріалів, обмін ними з колегами;
– збереження створеної дошки або її фрагментів в мережі для подальшої роботи з ними;
– розміщення нотатків чи зауважень до демонстраційного матеріалу;
– ведення діалогу із учнями/студентами, коригування помилок, керування дослідницькими завданнями тощо.
Немає коментарів:
Дописати коментар