Лабораторна робота 3

 Лабораторна робота № 3

Тема роботи: Методи асоціативного запису інформації. Створення та редагування інтелект- карт засобами локальних та мережевих ресурсів.

Мета виконання: ознайомитись із особливостями класифікації ідей та ухвалення рішень в ході наукових досліджень з використанням технології майдмепінгу; навчитись створювати та редагувати інтелект-карти засобами локальних та мережевих ресурсів, а також візуалізувати та структурувати інформацію для презентації наукових проектів за допомогою інтелектуальних карт.

Обладнання та методичне забезпечення: комп’ютери ІВМ РС- сумісні, програмне забезпечення та онлайн-ресурси для створення та редагування інтелект-карт, роздатковий дидактичний матеріал, скрінкасти.

Виконання завдання

1. Навести три приклади використання інтелектуальних карт в науково-дослідній роботі із спеціальності, за якою навчаєтесь та описати ресурси, в яких вони були створені (опис виконати у блозі).

1. 

Mindomo — це універсальний інструмент для спільного створення ментальних карт, відображення концепцій і контурів, розроблений компанією Expert Software Applications.

MindOnMap — це зручний, але потужний онлайн-інструмент для створення розумових карт. Він постачається з кількома чудовими атрибутами, які допоможуть вам отримати ясність під час мозкового штурму, діаграм, бізнес-планування, хронології та всіх інших ілюстрацій карт, які вам потрібні. Крім того, цей чудовий інструмент надає користувачам щедрий вибір шаблонів, тем, форматів експорту, піктограм і багатьох необхідних шаблонів.

Режим доступу до карти: https://www.mindomo.com/es/mindmap/mind-map-fddb511b472842e98f1cb3e85bc64bc6

2. 


FreeMind — вільна програма для створення карт пам'яті. FreeMind написана на Java і розповсюджується згідно із загальною публічною ліцензією GNU. Програма має розширені можливості експортування. Експорт XHTML дозволяє створити карту-схему з розгалуженою структурою і посиланнями на зовнішні джерела.

Переваги:
  • інтуїтивно зрозуміле управління;
  • наявність основних функціональних можливостей для побудови Mind Maps;
  • можливість зберігати карту в різних форматах (jpeg, pdf, html).
Особливості:
  • необхідно перед інсталяцією програми встановити Java;
  • неможливо прикріплювати документи і файли до гілок;
  • графічні елементи досить низької якості, проте можна прикріплювати власні

3.


Інтелектуальну карту в оствітньому процесі, самоосвіті та управлінні розроблено спеціально для: вихователів-методистів, інших педагогів, психологів системи освіти, керівників закладів дошкільної освіти.

Мапа думок або мапа пам'яті, розуму, асоціативна карта (англ. Mind map, пол. Mapa myśli) — діаграма на якій відображають слова, ідеї, завдання, або інші елементи, розташовані радіально навколо основного слова або ідеї. Використовуються для генерування, відображення, структурування та класифікації ідей, і як допоміжний засіб під час навчання, організації, розв'язання проблем, прийняття рішень, та написання документів.

Існує велика кількість додатків, які роблять процес створення Mind Map швидким і зручним. Напевно, найбільш відомим з них є Miro, який є потужним інструментом роботи з ідеями. Є програмні продукти, які створені саме для Mind Mapping — Coggle, Mindly, MindMup, MindMeister, Scapple, Ayoa. Деякі з них будуть більш зручними для мобільних пристроїв, інші для командної роботи, треті для тих, хто цінує зручний інтерфейс. Майже всі вони платні, але є і безкоштовні опції, яких має вистачити, якщо цей інструмент вам потрібен лише час від часу.

Режим доступу до карти: https://oplatforma.com.ua/files/articles/2181/mind.pdf.


3. За допомогою он-лайн ресурсу створити інтелектуальну карту (https://www.mindomo.com/) до наукового дослідження.


Відповіді на питання для контролю й самоперевірки

1. Що розуміють під поняттям «інтелектуальна карта»?

Інтелект-карта (карта думок, ментальна карта, карта пам’яті, карта розуму (англ. mind-maps) – графічне відображення процесів багатомірного мислення, як найбільш природній спосіб інтелектуальної діяльності людини.

2. Ким і в якому році було розроблено унікальну технологію мислення, альтернативного запису інформації та її запам’ятовування?

Поєднавши досвід з досягненнями сучасної психології в галузі пам’яті та мислення, Бьюзен у 70-тих роках розробив унікальну технологію мислення, альтернативного запису інформації та її запам’ятовування, яку він назвав «інтелект-карти» (англ. mind-maps), в основі складання яких лежить метод асоціацій, який понад 100 років тому почав застосовувати Зігмунд Фрейд в своїй професійній діяльності.

3. Які можливості застосування інтелект-карт в науково-дослідній діяльності?

Застосування інтелект-карт допомагає мислити абсолютно по- новому, максимально використовуючи обидві півкулі головного мозку. Інтелект- карти використовуються для створення, візуалізації, структурування і класифікації ідей, а також як засіб для навчання, організації, вирішення завдань, ухвалення рішень, при написанні статей, організації науково- дослідної роботи тощо. Інтелект-карти – це інструмент, що дозволяє:

− спростити процес обробки та опрацювання інформації: запам’ятовувати, розуміти, відновити логіку тощо;

− зручно використовувати для презентації навчального та наукового контенту, наочного пояснення своєї позиції співрозмовникам;

− полегшити процес прийняття рішень, створення планів наукової роботи, розробці науко-дослідних проектів, конспектів лекцій тощо;

− організувати самостійну науково-дослідну роботу (постановка проблемного питання, обговорення, проведення опитувань, робота за готовим алгоритмом дій чи правилом тощо).

4. Що розуміють під поняттям «майндмеппінг»?

Майндмеппінг (mindmapping) – це зручна та ефективна техніка візуалізації мислення і альтернативного запису.

5. Якою є концепція реалізації інтелект-карт?

Теорія інтелект-карт, яка народилася на початку 70-х років XX століття була розроблена знаним англійським психологом Тоні Бьюзеном. Ретельно дослідивши досвід мислення кращих представників людства, таких як Леонардо да Вінчі, Альберт Ейншейн, Томас Єдісон, Джеймс Джойс та ін., Бьюзен дійшов висновку, що більшість відомих людей використовували усі ментальні можливості свого мозку, на відміну від пересічної людини, яка, за дослідженнями науковців, використовує лише 5% головного мозку.

6. Які напрямки застосовування інтелектуальних карт в командній роботі Вам відомі?

Для командної роботи Бьюзен пропонує використовувати колективні інтелект-карти. Коли потрібно згенерувати ідею або розробити творчий чи науковий проект, прийняти групове рішення чи змоделювати управління проектами, проаналізувати результати, доцільно використовувати метод створення колективних інтелект-карт.

7. Як можна застосовувати інтелект-карти в процесі підготовки наукових доповідей та їх презентацій?

Інтелект-карти є активним засобом створення презентацій до виступів. Оскільки мозок людини сприймає як вербальну (мову), так і невербальну (образи, символи) інформацію, а інтеграція представлення інформації зазначеними способами дозволяє зберігати активну увагу слухачів доволі довго – майндмеппінг визначили необхідним засобом доповнення інформаційного впливу у процесі підготовки наукових доповідей. Тобто, підготовка конференцій, семінарів та інших інформаційно-дискусійних видів навчально-наукової діяльності буде більшою мірою ефективною в аспекті обговорення за умови вимоги обов’язковості презентації до доповіді кожного інформатора.

8. Перерахуйте основні правила побудови інтелектуальних карт за Бьюзеном.

Бьюзен визначив низку практичних рекомендацій зі складання інтелект-карт, які повинні мати:

-емфазу (концентрація уваги на центральному образі);

-інтенсивне використання графічних образів;

-кодування інформації та винахід абревіатур;

-обмеження блоків важливої інформації за допомогою угрупування;

-використання ієрархії.

Елементи можна розташовувати в інтуїтивному порядку, відповідно до їхньої важливості, та організовувати в групи, гілки, або окремі площини.

9. Назвіть переваги застосування інтелект-карт в освітньому процесі та науково-дослідній діяльності.

1. Інтелект-карта допомагає реалізувати один із найважливіших принципів педагогіки – принцип наочності. 

2. Принцип побудови інтелект-карт доцільно використовувати на етапах підведення підсумків.

3. Інтелект-карту можна будувати в процесі конспектування великих за об’ємом тем – замість довгих конспектів та витрат часу для запису матеріалів користувач формує лише одну блок-схему.

4. Метод майндмеппінгу спрямований на розвиток творчого, критичного мислення, логіки та вміння згортати весь науковий матеріал до самого найважливішого, підвищує якість та інтенсивність праці, тренує пам’ять, концентрацію уваги тощо.

5. За допомогою інтелект-карт, їх графічної привабливості, візуального представлення великих обсягів наукової інформації процес генерації ідей стає більш швидким, ефективним та продуктивним.

10. Чи погоджуєтесь Ви із думкою, що майндмеппінг спрямований на розвиток творчого, критичного мислення, логіки, підвищує якість та інтенсивність праці, тренує пам’ять, концентрацію уваги ?

Так, я погоджуюсь із цією думкою. Тому, Інтелект-карта реалізується у вигляді діаграми, на якій зображені слова, ідеї, завдання або інші поняття, зв’язані гілками, що відходять від центрального поняття або ідеї. В основі цієї техніки лежить принцип «радіантного мислення», що відноситься до асоціативних розумових процесів, відправною крапкою або точкою дотику яких є центральний об’єкт. За допомогою складених за певними правилами карт можна створювати, візуалізувати, структуризувати і класифікувати ідеї та наочно представляти досить складні концепції і великі обсяги інформації.

11. Охарактеризувати безкоштовне локальне програмне забезпечення для створення інтелект-карт.

На сучасному етапі розвитку цифрових технологій доступною є значна кількість різноманітних повністю або частково безкоштовних оn-line сервісів чи локальних програм, яких у світі налічується понад 200. Розглянемо декілька з них.

MindMeister

Посилання на сайт: https://www.mindmeister.com/ru

Особливості MindMeister:

− Потрібна реєстрація.

− Є стандартні шаблони (близько 60 шт) і можливість завантажувати свої картинки або фони.

− Картою легко поділитися з колегами, надавши вибіркове право редагувати карту.

− Інтегрується з Google-інструментами, а також Dropbox, Evernote, Twitter і т.п.

− Безкоштовний базовий пакет: у ньому всього 3 карти. Експортувати їх можна тільки у вигляді тексту, також можна отримувати по одній карті за запрошеного друга.

MindMup

Посилання на сайт: https://www.mindmup.com/

Особливості MindMup:

− Можливість створення карти знань з додатка Google Диск.

− Присутні всі основні можливості для створення якісного дизайну.

− Просте управління.

− Безкоштовний експорт в PDF (посилання доступне протягом доби).

− Карти синхронізуються, якщо на пристроях один акант.

− Імпорт картинок з диска або хмари в 2 кліка.

− Безкоштовний пакет: користувачі безкоштовної версії можуть створювати

загальнодоступні карти до 100 Кб терміном на 6 місяців.

Mindomo

Посилання на сайт: https://www.mindomo.com/

Особливості Mindomo:

− Три аккаунта: вчитель, бізнесмен, студент.

− Пропонується 24 шаблони карт.

− Можливість спільної роботи над картою декількома користувачами. При зміні карти приходять повідомлення на електронну пошту.

− Є можливість резервного копіювання.

− Додаються аудіо- та відео-записи, зображення, гіперпосилання, іконки, символи;

− Встановлюється пріоритетність завдань, додаються коментарі до блоків.

− Безкоштовний пакет: 3 карти знань.

Freemind

Особливості Freemind:

− Є відкритим безкоштовним додатком, який працює на будь-якій платформі, що підтримує Java.

− Інтуїтивно зрозуміле управління.

− Наявність основних функціональних інструментів для створення якісних mind maps.

− Графічні елементи примітивні, але можна до гілок карти прикріпляти власні.

− Підтримка імпорту та експорту в основні формати PNG, JPEG, XML, HTML, XHTML.

− Можливість одночасної роботи з декількома відкритими картами, легко переключаючись між ними.

− Пошук по окремим гілкам.

Отже, інтелект-карти є способом формування умінь метакогнітивного мислення та контролю власної інтелектуальної діяльності. Когнітивна візуалізація виконує не лише ілюстративну функцію подання і сприйняття інформації, але й сприяє особистісно-інтелектуальному процесу здобуття нових знань, виявленню користувачами невідомих їм раніше закономірностей, властивостей, специфічних рис об’єктів і явищ науково-дослідного процесу.


Немає коментарів:

Дописати коментар